20 лютого в стінах РЦППСР «Довіра» за цікавою формою
роботи – воркшоп зібралися практичні
психологи і соціальні педагоги для обміну досвідом роботи у напрямку
запобігання та протидії булінгу (цькування) в закладах освіти. Тема роботи: «Реагування і заходи
виховного впливу на випадки булінгу в закладах освіти. Системний
підхід» є вкрай актуальною і важливою
в побудові антибулінгової політики закладу освіти.
Фахівці з цікавістю проводили інтерактивні вправи для
учасників воркшопу:
Психологом Корделівської СЗШ І-ІІІ ст.. Криловою О.С.
було проведено інтерактивне заняття «Протидія булінгу в дитячому середовищі»;
Хорєва Є.Г., фахівець
ЗОШ І-ІІІ ст.. с. Павлівка, поділилася досвідом проведення години
соціального педагога для учнів вправою:
«Їжачок»;
Інтерактивне
заняття для батьків: «Вгадай прояв
булінгу», провела з
учасниками воркшопу практичний психолог ЗОШ І-ІІІ ст.. с. Н.Гребля - Кащук О.В.;
Для роботи з педагогами практичним психологом ЗОШ І-ІІІ ст.. с. Голендри Кравець М.С.
проведена ділова гра:
«Заходи виховного впливу на випадки булінгу», «Булінг, чи Ні?»,
Із нормативно-правовою базою України з питань протидії булінгу ознайомила присутніх
соціальний педагог РЦППСР «Довіра» Браніцька Г.І.
Завідувач
РЦППСР «Довіра» А.В.Андрейко представив методичний посібник: «Протидія булінгу
в закладах освіти. Системний підхід» і на завершення провів ресурсну вправу для
учасників із використанням метафоричних асоціативних карт.
Наші
фахівці є не лише професіоналами, але і творчими людьми, Голубенко П.М.,
практичний психолог ЗДО №7 м. Калинівка, відмітила, що в просвітницькій та
профілактичній роботі з учасниками освітнього процесу велике значення має емоційний
компонент. Поліна Голубенко поетичним словом завершила зібрання працівників
психологічної служби калинівщини.
Йому сьогодні подзвонила мама:
-Синочку, я не знаю як й сказати.
-Мам, говори як є: швиденько й прямо,
В будь-яку мить зв’язок цей може обірватись.
Тайга навкруг. Чекаєм допомоги, бо поломка.
Нас снігом замело. Все сніг і сніг, і сніг.
Синку, біда. Біда з твоєю донькою!
Молюсь щосили, Бог щоб допоміг!
Пополотнів: -Що з донею? Що сталось?
В тринадцять що могло із нею статись?
-Не прижилась в тій школі, щось не склалось.
І ось вже лікарі почали рятувати.
Бо зараз модно бити ще й жорстоко.
Не захотіла, мабуть, прогинатись.
«Ізгоєм» стала в школі. Одинока.
Ровесниці почали придиратись.
Їх шестеро, що все без жалю
били.
А хлопчики на телефон знімали.
Я до цих пір не вірю: всю змісили.
Самі в мережі це повиставляли.
Холодним потом вкрився зразу ж лоб:
-Наскільки все серйозно? –Син, не знаю!
До неї не пускають. -Мамо, стоп.
Не плач, а то я слів не розбираю.
-Розбили ніс. Повибивали зуби!
Не тіло, а суцільна гематома!
Хай покарає Бог їх й їх «ютуби».
І хто такими їх виховує удома?
І голова цеглиною пробита.
Не діти, а якісь скажені звірі.
Тремтів: -Ти маєш з лікарем поговорити.
Я буду. А душа уся горіла.
Йшов снігом. Сльози лились по щоках:
-Іду, держись, маленька. Вовки звідки?
Оточували кругом тут і там:
І спереду, і ззаду. Добре видко.
Він закричав щосили: -Забирайтесь!
Ні, не до вас! Мені треба до доні!
Повернусь - на шматки хоч
роздирайте!
Та не сьогодні. І з’єднав долоні.
Вовк впився поглядом. Мабуть, вожак.
Від погляду його він затремтів.
Вовк враз пішов і всіх повів. Ось так.
Здавалось вовк… і той все розумів.
Промозглий чоловік то йшов, то
повз. Так-сяк
Добрався. Всі колеги співчували.
Хто гроші, хто білет взяв на літак.
Підтримкою у горі йому стали.
Все обійшлось! Жива! Отим на зло!
Він перевіз до себе . І поволі
Одужувала. Значить, повезло!
Але за що такий удар в дитячій долі?!
Ну а батькам здавалось, що привидилось,
Що ця жорстокість не у їх дітей.
Прикид, айфон, а вихованості – видимість.
SOS – люди! Звірів
ростимо, а не людей!
Таке є поряд нас. І варто знати,
Не одяг красить, телефон, а чи машина!!!
Давайте людяність у дітях зберігати.
Дожились! Вовк
добріший за людину!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.