Ненасильницька комунікація — шлях до взаєморозуміння та безконфліктного освітнього середовища.

 

Ефективна педагогічна діяльність неможлива без якісної комунікації, взаємоповаги та довіри. Адже щоденне спілкування вчителя з учнями, батьками й колегами — це не лише обмін інформацією, а й важливий чинник формування психологічно безпечного освітнього середовища.

Саме цій актуальній темі було присвячено практичний захід для педагогів -організаторів на базі ДБТ 11 листопада сього року за темою: «Ненасильницька комунікація як інструмент побудови ефективної комунікації та безконфліктного середовища в педагогічній діяльності», який провів фасилітатор Андрій Андрейко, психолог Центру професійного розвитку педагогічних працівників.

Зустріч стала простором для професійного діалогу, самоусвідомлення та практичного опрацювання ситуацій, які щодня виникають у педагогічній діяльності.

Розпочали роботу з інтерактивної вправи «Що розкаже моя річ про мене». Через звичайні особисті речі учасники мали можливість розповісти про себе, власні почуття та потреби. Ця вправа допомогла побачити, наскільки різними можуть бути наші внутрішні світи, навіть якщо зовні ми користуємося однаковими речами або перебуваємо в подібних обставинах. Адже за кожною поведінкою людини стоять певні почуття, потреби та прагнення бути почутою і зрозумілою.

Особливу увагу приділили концепції ненасильницької комунікації, зокрема розрізненню двох моделей спілкування — «мови шакала» та «мови жирафа».

«Мова шакала» — це звинувачення, осуд, ярлики, погрози, вимоги та знецінення, які нерідко стають причиною непорозумінь і загострення конфліктів. Натомість «мова жирафа» ґрунтується на спостереженні без оцінювання, усвідомленні власних почуттів, розумінні потреб і формулюванні конкретних прохань.

Педагоги не лише ознайомилися з цими принципами, а й випробували їх у практичних завданнях. Учасники переформульовували звичні критичні висловлювання у конструктивні повідомлення, аналізували приклади спілкування між колегами, педагогами, батьками та дітьми.

Жваве обговорення викликали практичні ситуації з педагогічного життя: учитель втрачає самовладання через порушення дисципліни учнями; учень постійно перебиває пояснення вчителя; діти конфліктують між собою через іграшки або не приймають до спільної гри новачка.

Під час аналізу цих випадків учасники шукали відповіді на важливі професійні запитання: як зберігати емоційну рівновагу в напружених ситуаціях? Як висловлювати зауваження без приниження гідності дитини? Як побачити за небажаною поведінкою її можливі причини та незадоволені потреби? Як відновити діалог після конфлікту?

Практичні вправи допомогли усвідомити важливу думку: за поведінкою, яка здається нам неприйнятною, не завжди стоїть свідоме бажання порушити правила. Іноді це може бути проявом емоційного напруження, потреби в увазі, бажання бути почутим або труднощів із саморегуляцією. Завдання педагога — не лише реагувати на поведінку, а й намагатися зрозуміти її причини, водночас зберігаючи чіткі та зрозумілі межі допустимого.

Завершальним етапом стала вправа «Квітка моєї ідентичності», під час якої кожен учасник мав можливість замислитися над власними соціальними ролями, особистісними потребами, почуттями та внутрішніми ресурсами. Це стало нагодою звернути увагу на власне емоційне благополуччя, усвідомити значення особистих кордонів і необхідність турботи про себе.

Захід ще раз нагадав, що ненасильницька комунікація — це не просто набір ввічливих фраз, а культура взаємодії, яка починається з поваги до себе та іншої людини. Вона не означає відмову від вимогливості, педагогічних правил чи відповідальності. Навпаки, допомагає поєднувати чіткість, доброзичливість і повагу до людської гідності.

Адже педагогічна майстерність виявляється не лише в тому, наскільки добре вчитель володіє навчальним матеріалом, а й у тому, як він спілкується, чує інших, реагує на складні ситуації та знаходить шлях до порозуміння.

Створення безпечного освітнього середовища починається з кожного з нас — із нашого слова, тону голосу, уміння слухати та готовності зрозуміти іншого.

Під час ширингу учасники підітожили: Говорімо так, щоб нас хотіли чути. Слухаймо так, щоб інші відчували себе почутими. Будуймо освітній простір, у якому є місце повазі, довірі та взаєморозумінню!

Сучасні орієнтири та практичні інструменти психолого-педагогічного супроводу в інклюзивному освітньому середовищі

22 жовтня 2026 року відбулася майстерня командної взаємодії на тему: «Психолого-педагогічний супровід інклюзивного навчання: сучасні орієнтири». Фасилітатором заходу виступив Андрій Андрейко, психолог ЦПР ПП. Подію було присвячено актуальним викликам організації освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами (ООП) у 2026/2027 навчальному році.

Головна мета заходу полягала в тому, щоб надати практичним психологам, педагогам та командам супроводу чіткі орієнтири щодо реалізації нових державних стандартів, обговорити розмежування функцій фахівців та ознайомитися з інструментами цифровізації освітніх послуг.

У фокусі уваги: ключові зміни та новації

Під час заходу експерти детально розібрали ключові зміни до нормативної бази, зокрема нову редакцію Порядку організації інклюзивного навчання:

·         Підтримка на І рівні: учасники обговорили важливу норму про те, що команда психолого-педагогічного супроводу та Індивідуальна програма розвитку (ІПР) тепер створюються і для учнів із І рівнем підтримки.

·         Перехід на біопсихосоціальну модель (МКФ): освітяни вчаться відходити від застарілої «медичної моделі» (фокусу на діагнозі) до оцінки освітніх труднощів та усунення бар'єрів середовища.

·         Чітке розмежування ролей: на основі оновлених професійних стандартів розведено функції практичного психолога (психічне здоров'я, внутрішній стан, діагностика) та соціального педагога (захист прав, соціалізація, взаємодія з сім'єю).

·         Гнучкість в оцінюванні та ІПР: учасникам розтлумачили різницю між адаптацією (зміна умов/методик) та модифікацією (зміна змісту програми), а також правила справедливого оцінювання учнів за їхнім власним прогресом.

Цифровізація освітнього процесу

Окрему увагу на заході приділили новітнім технологіям в інклюзії. Згідно з оновленими вимогами, із 1 жовтня 2026 року ведення журналів обліку корекційно-розвиткових занять і психолого-педагогічних послуг здійснюється виключно в електронному форматі через систему АС «ІРЦ» («Україна Інклюзія»). Це дозволяє повністю відійти від паперової звітності, а батьки тепер можуть підтверджувати факт отримання послуг дитиною в електронному кабінеті.

Проведений захід продемонстрував високу зацікавленість фахівців та став ефективним майданчиком для професійного зростання. Як зазначають організатори, успішна інклюзія можлива лише за умови злагодженої командної взаємодії всіх учасників освітнього процесу задля створення безпечного, доступного та безбар'єрного середовища для кожної дитини.

Особливістю та великою цінністю цієї події була участь фахівців (консультантів) інклюзивко-ресурсного центру (ІРЦ) — Вакули Наталії Іванівни та Ференець Альони Василівни. Їхній договірний та практичний внесок дозволив об'єднати зусилля шкільних психологів і працівників ІРЦ задля спільної мети — розбудови дитиноцентричної екосистеми.

Під час презентації та фахового обговорення представники ІРЦ акцентували увагу на ключових практичних інструментах і новітніх вимогах до організації супроводу дітей з особливими освітніми потребами (ООП). Зокрема, детально розглядалося питання добору корекційно-розвиткових програм та їхньої відповідності індивідуальним можливостям дитини. Наголошувалося, що психолог має спиратися не лише на загальні категорії труднощів, а глибоко аналізувати вікові межі, рекомендації висновків ІРЦ та цілі Індивідуальної програми розвитку (ІПР).

Окрему увагу було приділено роботі команди психолого-педагогічного супроводу (КППС): структурі її засідань, чіткому розмежуванню ролей, а також алгоритмам реагування на реальні кейси і труднощі дитини в освітньому середовищі. Фахівці ІРЦ розвіяли чимало міфів щодо оформлення документації, наголосивши на важливості гнучкого планування та етапах реалізації корекційно-розвиткових і психолого-педагогічних послуг.

Важливим акцентом заходу став розгляд цифровізації обліку — зокрема, переходу з 1 жовтня 2026 року на ведення електронних журналів обліку занять у системі АС «ІРЦ», що значно спрощує звітність, мінімізує паперову рутину та забезпечує прозору взаємодію з батьками через електронне підтвердження послуг.

Захід продемонстрував, що успішна інклюзія — це незмінно командна гра. Синергія експертизи практичних психологів закладів освіти та методичної підтримки фахівців ІРЦ створює надійний фундамент для того, щоб кожна дитина, попри виклики сьогодення, отримувала необхідну допомогу, почувалася безпечно та реалізовувала свій потенціал у безбар'єрному освітньому просторі. 

 

ННС як інструмент побудови ефективної комунікації та безконфліктного середовища в педагогічній діяльності.

 

Згідно річного плану психолог Центру професійного розвитку педагогічних працівників Андрій Андрейко провів практичний захід на тему «Ненасильницьке спілкування як інструмент побудови ефективної комунікації та безконфліктного середовища в педагогічній діяльності».

Метою заходу було ознайомлення вихователів із принципами ненасильницького спілкування (ННС), розвиток навичок конструктивної взаємодії, усвідомлення власних емоцій і потреб, а також пошук ефективних способів розв’язання конфліктних ситуацій у професійному середовищі та спілкуванні з дітьми.

Зустріч проходила в інтерактивному форматі з використанням практичних вправ, групових обговорень і розбору професійних ситуацій. Так ,вправа на знайомство «Що розкаже моя річ про мене» допомогла учасницям краще пізнати одна одну, звернути увагу на індивідуальні потреби та усвідомити, що за звичайними речами й повсякденними діями кожної людини стоять власні цінності та життєвий досвід.

Особливу увагу було приділено розумінню насильницької поведінки та її проявів, а також відмінностям між звичними моделями спілкування, побудованими на звинуваченнях, осуді, погрозах і знеціненні, та комунікацією, що ґрунтується на повазі, емпатії й розумінні потреб іншої людини. За допомогою метафоричних образів «шакала» та «жирафа» учасниці аналізували мовленнєві конструкції й навчалися переформульовувати категоричні висловлювання у спокійні, доброзичливі та конструктивні повідомлення.

Під час практикуму вихователі розглядали ситуації професійної взаємодії між колегами, спілкування дорослого з дитиною та конфліктів між дітьми. На прикладах обговорювали способи реагування на дитячі емоції, прояви агресивної поведінки, суперечки через іграшки, труднощі у взаємодії з однолітками та порушення правил поведінки. Окремо аналізувалися ситуації емоційного напруження педагога, коли втома й накопичене роздратування можуть призвести до різких висловлювань і погіршення взаємин. Учасниці шукали шляхи підтримки колег, відновлення діалогу та конструктивного розв’язання проблем.

Завершальним етапом стала вправа «Квітка моєї ідентичності», спрямована на самопізнання, визначення особистих цінностей, сильних сторін, емоційного стану, потреб і прагнень. Вона дала змогу замислитися над важливістю турботи про власний емоційний ресурс, усвідомлення особистих меж і відповідального ставлення до комунікації з іншими.

Захід сприяв осмисленню ролі ненасильницького спілкування у створенні психологічно безпечного, доброзичливого та підтримувального освітнього середовища. Адже ефективна комунікація починається з уміння слухати, розуміти власні почуття, бачити потреби іншої людини та висловлювати свої думки без приниження й осуду.

Ненасильницьке спілкування — це не лише спосіб говорити, а й культура взаємодії, у якій повага, емпатія та готовність до діалогу стають основою професійних стосунків і гармонійного розвитку дітей.

БАГАТОРІВНЕВИЙ ПІДХІД У ПІДТРИМЦІ ЗДОБУВАЧА ОСВІТИ

 

У сучасних умовах заклад освіти є не лише місцем здобуття знань, а й простором безпеки, підтримки та турботи про психічне благополуччя дитини. Саме тому для педагогічних працівників було проведена психологом ЦПР ПП експертна консультаційна платформа за темою: «Багаторевневий підхід у підтримці здобувача освіти», присвячений удосконаленню навичок раннього виявлення потреб дітей та організації ефективної підтримки в освітньому середовищі.

Під час зустрічі учасники ознайомилися з основними принципами багаторівневої системи підтримки, яка передбачає своєчасне реагування на труднощі учнів відповідно до рівня їхніх потреб. Особливу увагу було приділено ролі педагога як першої людини, яка щодня спостерігає за дитиною, помічає зміни в її поведінці, емоційному стані та навчальній діяльності.

Учасники розглянули алгоритми раннього виявлення ознак емоційного неблагополуччя, особливості надання первинної психологічної підтримки, принципи безпечної комунікації з учнями та порядок взаємодії з практичним психологом і батьками. Значну увагу було приділено питанням цифрової безпеки, профілактики кібербулінгу та своєчасного реагування на кризові ситуації.

У ході обговорення педагоги дійшли спільного висновку, що створення психологічно безпечного освітнього середовища є спільною відповідальністю всіх учасників освітнього процесу. Вчасно помічена проблема, підтримувальне слово та налагоджена взаємодія між педагогами, психологічною службою і батьками можуть стати вирішальними чинниками у збереженні емоційного благополуччя дитини.

Захід став важливим кроком до формування єдиного підходу в наданні підтримки учням та розвитку професійної готовності педагогів діяти впевнено, компетентно й відповідально в інтересах кожної дитини.

Піклуємося про власний психологічний добробут.

 У межах Тижня ментального здоров’я відбулася інформаційно-просвітницька зустріч педагогічних працівників із психологом Центру професійного розвитку педагогічних працівників. Під час виступу було розглянуто актуальні питання збереження ментального здоров’я учасників освітнього процесу, профілактики емоційного виснаження та професійного вигорання, а також обговорено практичні способи підтримки власного психологічного благополуччя. Особливу увагу було приділено ролі педагога у створенні безпечного та підтримувального освітнього середовища, що сприяє емоційному розвитку й психологічній стійкості дітей.

Багаторівнева система підтримки здобувача освіти.

 

Сучасні виклики вимагають від фахівців психологічної служби не лише професійних знань, а й чітких алгоритмів дій у кризових ситуаціях. Саме цій темі була присвячена вереснева психологічна студія для практичних психологів і соціальних педагогів закладів загальної середньої та дошкільної освіти на тему: «Багаторівнева система підтримки учнів: алгоритми кризового реагування в закладі освіти».

Учасники заходу опрацювали сучасні підходи до раннього виявлення потреб дітей, особливості організації багаторівневої системи підтримки, алгоритми дій у випадках кризових ситуацій, насильства, булінгу, суїцидального ризику та інших викликів, що потребують невідкладного реагування. Особливу увагу було приділено міжвідомчій взаємодії, дотриманню принципів безпеки, конфіденційності та забезпеченню наступності допомоги дитині.

Студія стала простором професійного діалогу, обміну досвідом і спільного пошуку ефективних рішень, спрямованих на створення безпечного освітнього середовища та своєчасну підтримку кожного учасника освітнього процесу.

Дякуємо всім учасникам за активність, відкритість до нових підходів і готовність розвивати професійну майстерність задля благополуччя дітей.

Планування роботи на новий навчальний рік.

Війна вносить свої корективи в організацію діяльності психологічної служби системи освіти -змінами в освітньому середовищі та зростанням потреб учасників освітнього процесу, вимагають від працівників психологічної служби нових підходів до організації своєї діяльності. Саме тому в серпні відбувся методичний захід для практичних психологів і соціальних педагогів, присвячений опрацюванню методичних рекомендацій щодо організації діяльності психологічної служби у системі освіти у 2026/2027 навчальному році.

Під час зустрічі учасники ознайомилися з ключовими напрямами розвитку психологічної служби, визначеними Міністерством освіти і науки України, зокрема з переходом до багаторівневої системи психологічної та психосоціальної підтримки, орієнтованої на потреби кожного учасника освітнього процесу. Особливу увагу було приділено питанням раннього виявлення потреб дітей, кризового реагування, профілактики насильства та булінгу, підтримки осіб, які зазнали впливу війни, а також забезпечення психологічного благополуччя у цифровому середовищі.

Учасники обговорили практичні аспекти планування роботи на новий навчальний рік, визначення пріоритетних напрямів діяльності, удосконалення маршрутів перенаправлення та міжвідомчої взаємодії. Важливим акцентом стала необхідність переходу від формального виконання заходів до системної роботи, результатом якої має бути доступна, своєчасна та якісна допомога дітям, педагогам і батькам.

Захід став майданчиком для професійного діалогу, обміну досвідом та пошуку ефективних рішень, які допоможуть фахівцям психологічної служби успішно реалізовувати завдання нового навчального року. Спільне опрацювання рекомендацій сприяло формуванню єдиного бачення розвитку психологічної служби відповідно до сучасних державних пріоритетів та Концепції її розвитку до 2030 року.