Профілактика емоційного та професійного вигорання педагога, форми підтримки

 У допомогаючих професіях турбота про інших часто випереджає турботу про себе. З цієї причини захід для практичних психологів і соціальних педагогів на тему профілактики емоційного та професійного вигорання став не просто черговою зустріччю фахівців психологічної служби, а простором відновлення, усвідомлення і щирої підтримки. Символом і провідною метафорою заходу стала кава — як аромат паузи, тепла й внутрішнього балансу.

Зустріч «Релакс з ароматом кави» була побудована у форматі умовного «кавового меню», яку провела парктичний психолог ЗДО №1 Галина Гедз, мала свій особливий психологічний зміст. Через легку руханку, дихальні вправи, рефлексивні запитання та арт-практики учасники м’яко переходили від напруження до усвідомлення власного стану. Кава в цьому процесі виступала не напоєм, а образом: дозволом зупинитися, прислухатися до себе, відчути межі власних ресурсів.

Особливу цінність мали вправи, спрямовані на розпізнавання ознак емоційного виснаження, відновлення контакту з власними потребами та пошук індивідуальних джерел підтримки. Учасники ділилися досвідом, відкривали для себе нові способи самодопомоги, формували особисті «рецепти балансу», які можна застосовувати у щоденній професійній діяльності.

Атмосфера заходу була камерною, безпечною й підтримувальною. Вона сприяла відкритості, щирості та відчуттю професійної спільності. Важливо, що увага була зосереджена не лише на техніках профілактики вигорання, а й на праві фахівця бути втомленим, потребувати паузи та приймати допомогу.

«Релакс з ароматом кави» нагадав учасникам просту, але принципову істину: щоб залишатися ефективним у допомозі іншим, необхідно регулярно наповнювати власну «чашку». Саме з таких усвідомлених пауз і починається професійна стійкість, емоційне здоров’я та довготривала любов до своєї справи.

Ресурсний педагог — опора для дитини: як у Калинівці плекали власну резильєнтніть.

8 січня 2026 року Центр професійного розвитку педагогічних працівників Калинівської міської ради став простором відновлення та підтримки. У залі засідань управління освіти, молоді та спорту відбувся практичний тренінг для вихователів закладів дошкільної освіти на тему: «Психологічне відновлення: крок за кроком до емоційної стабільності», який провів психолог ЦПРПП Андрій Андрейко.

У сучасних реаліях вихователь — це не лише педагог, а й «острівець спокою» для малечі. Проте, щоб дарувати впевненість дітям, дорослим необхідно спочатку подбати про власну «кисневу маску». Саме пошуку внутрішніх опор та опануванню технік резильєнтності (стійкості) була присвячена ця зустріч.

Програма тренінгу була насичена різними практиками. За допомогою вправи «Тут і тепер» та відомої техніки заземлення «5-4-3-2-1» педагоги вчилися миттєво стабілізувати стан у моменти тривоги, повертатися в реальність. М’язову напругу  допомогла зняти вправа «Розіжми кулак»,  Відчути  внутрішній  простір  та спокій вдалося за допомогою техніки «Наді мною небо».

Учасники детально розібрали свою «Зону стійкості» та вчилися розрізняти сфери впливу завдяки вправі «Зона контролю», що є ключовим для профілактики вигорання. Техніка «Трамвай»  дозволила усім присутнім символічно «відпустити» страхи та неприємності, звільнивши місце для нових сил.

Тренінг пройшов у атмосфері щирості та взаємопідтримки. Обговорення технік показало, наскільки важливо для освітян мати час на осмислення власного стану. Педагоги поповнили свою «психологічну аптечку» дієвими інструментами для щоденного відновлення, які учасники зможуть використовувати як для самодопомоги, так і в роботі з колегами чи батьками.

Дякуємо кожному вихователю за активність, відкритість та незламність. Разом ми крокуємо до емоційної стабільності та гармонійного майбутнього наших дітей!

Мислити, обирати й не боятися творити власне майбутнє!

 

Старшокласники щороку опиняються перед одним із найвідповідальніших рішень у житті — вибором професії. Це не просто визначення спеціальності чи закладу освіти, а перший крок до усвідомленого дорослого життя, до проєктування власного шляху, де поєднуються інтереси, здібності, цінності та майбутні можливості. Саме тому робота психолога з молоддю в цей період потребує особливої уваги й використання таких методів, які не нав’язують готових відповідей, а допомагають побачити й відчути власний шлях.

Так, під час зустрічі підтримки, стабілізації та згуртування «Спільноти професіоналів психологічної служби освіти Вінниччини», яку проводив Навчально-методичний центр психологічної служби системи освіти Вінницької області 12 грудня 2025 року, була представлена авторська методика Андрія Андрейка, психолога ЦПР ПП, на тему: «Евристична бесіда зі старшокласниками щодо побудови проєкту майбутніх перспектив».

Методика «Евристична бесіда» зосереджена на силі влучного запитання, поєднуючи м’який супровід із активною самостійною мисленнєвою діяльністю старшокласників. Її метою в організації профорієнтаційної роботи є врахування особливостей освітнього середовища та можливостей індивідуального розвитку здобувача освіти: не лише ознайомлення зі світом різноманітних професій, а й допомога в самопізнанні (усвідомленні власних умінь і навичок), розумінні значущості вибору (де здобути професію) та формуванні власної логіки руху в майбутнє.

Евристична бесіда ефективна, адже спирається на природну допитливість підлітків, їх прагнення до самостійності та потребу в усвідомленні власної значущості. Підліток не просто відповідає — він міркує, аналізує й вибудовує причинно-наслідкові зв’язки між сьогоднішніми рішеннями та завтрашніми можливостями.

Представлена методика бесіди має три етапи.

Мотиваційний етап покликаний нагадати старшокласникам про цінність часу та вагомість вибору професії. Використовуючи життєві приклади, психолог пропонує учням замислитися над тим, яку частину життя займає праця і як багато ми втрачаємо, проводячи її в нелюбимій справі. Цей прийом створює емоційно-смислову точку опори: підлітки усвідомлюють, що професія — не формальність, а суттєвий чинник якості життя.

Основний етап передбачає створення кожним учнем власного «проєкту майбутніх перспектив». Працюючи з лінією часу, старшокласники визначають тривалість навчання, перші кроки в професії, можливі кар’єрні етапи, життєві плани та очікування. Під керівництвом психолога вони аналізують важливі рішення, обговорюють ризики й альтернативи та бачать, як їхній вибір формує загальну траєкторію життя. Це процес формування дорослої відповідальності, у якому учень не просто мріє, а планує й прогнозує.

Завершальний етап передбачає (за бажанням) презентацію учнем власного проєкту, отримання підтримки однолітків, обмін досвідом та окреслення індивідуальної траєкторії особистісного розвитку з можливістю подальшого доопрацювання ідеї в форматі індивідуальної консультації. Психолог наголошує, що це лише перша версія унікального життєвого проєкту, який можна змінювати, доповнювати й розвивати. Вміння планувати, гнучко реагувати на зміни та зберігати віру в себе є фундаментом майбутньої професійної реалізації.

Представляючи цю методику працівникам НМЦ ПССО та психологам ЦПР ПП інших громад Вінницької області, психолог центру поділився методологією проведення профорієнтаційної бесіди з дітьми та підкреслив важливість сприяння індивідуальному розвитку особистості здобувача освіти за допомогою формату, який не «веде за руку», а дає можливість замислитися, відчути власний вибір і стати активним суб’єктом власного майбутнього. Евристична бесіда — це не просто інструмент профорієнтації, а спосіб навчити молодь мріяти, планувати й відповідально втілювати свої ідеї.

У світі, де професії швидко змінюються, здатність будувати власний шлях стає важливішою за перелік готових рекомендацій. І якщо ми прагнемо бачити молодь успішною, мотивованою й свідомою, маємо навчити її головного — мислити, обирати й не боятися творити власне майбутнє.

Гендерно чутлива комунікація в освіті

 

У сучасному освітньому середовищі питання рівності, поваги та безпечної взаємодії між учителем і здобувачами освіти набуває особливої уваги. Саме цим аспектам була присвячена тематична бесіда для педагогічних працівників «Гендерно чутлива комунікація в освіті», проведена з метою підвищення професійної культури спілкування й удосконалення навичок недискримінаційної взаємодії в щоденній практиці вчителя.

Під час зустрічі учасники проаналізували основні прояви гендерних упереджень в освітньому середовищі — від вибіркових стандартів до стереотипних формулювань, які можуть впливати на самооцінку, мотивацію та навчальні результати учнів і учениць. Окрему увагу було приділено тонким формам комунікації: інтонації, очікуванням щодо поведінки, особливостям невербальних сигналів, які часто формують різний простір можливостей для дітей залежно від статі.

У практичній частині педагоги ознайомилися з прикладами альтернативних нейтральних формулювань, обговорили реальні кейси зі шкільної діяльності та відпрацювали інструменти рівноправного надання зворотного зв’язку. Педагоги працювали в малих групах, що дало змогу поглиблено проаналізувати типові ситуації та отримати фахову підтримку в коригуванні власних комунікативних стратегій.

Захід підкреслив важливість послідовної та усвідомленої комунікації, яка сприяє формуванню безпечного освітнього простору, де кожен учень і кожна учениця отримують рівні можливості для розвитку. Педагоги відзначили практичність поданих рекомендацій і готовність застосовувати їх у своїй роботі.

Проведена бесіда стала ще одним кроком до зміцнення професійної компетентності вчителів та розвитку культури взаємодії, що підтримує повагу, інклюзивність і якісну освіту для всіх.

З Міжнародним днем волонтера!

 

Щороку 5 грудня у світі відзначають Міжнародний день волонтера — подію, започатковану Організацією Об’єднаних Націй 17 грудня 1985 року (резолюція ГА ООН 40/212). Мета цього дня — підкреслити внесок добровольців у соціальний та економічний розвиток, а також заохотити людей до безоплатної допомоги в найрізноманітніших сферах. Волонтерська діяльність зміцнює суспільну солідарність і доводить, що спільні зусилля здатні змінювати світ на краще. Щиро вітаю фахівців психологічної служби нашої спільноти з Міжнародним днем волонтера! Вашу щоденну безкорисливу підтримку, чуйність і готовність бути поруч у найскладніші моменти знають і цінують тисячі людей. Дякую за вашу силу, людяність і віру в зміни, які починаються з небайдужих сердець!

16 днів – 16 кроків до світу без насильства

Щороку в Україні проходить Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства», спрямована на запобігання будь-яким проявам насильства та підвищення обізнаності громадян про його форми, причини й наслідки. Особлива увага приділяється проблемам домашнього насильства та впливу, який воно чинить на жінок і чоловіків, дітей, людей з інвалідністю, осіб похилого віку й інших вразливих груп.

У межах акції в закладах освіти відбувся інформаційно-просвітницький творчий конкурс «16 днів – 16 кроків до світу без насильства». До організації долучилися фахівці психологічної спільноти громади. Учні створювали відеосюжети, у яких демонстрували власне бачення протидії насильству в повсякденному житті, важливість толерантності та взаємної поваги, уміння вирішувати конфлікти без агресії. У своїх роботах діти також показували приклади здорових, рівноправних стосунків у родині та серед однолітків, наголошуючи на цінності людської гідності й відповідальності кожного.

 

Дисципліна — це не кара, а культура взаємодії.

 

У сучасній школі урок дедалі частіше перетворюється на простір не лише знань, а й випробування професійної стійкості вчителя. Дисциплінарні порушення стали однією з найпомітніших причин емоційного виснаження педагогів. Саме тому тематична бесіда «Алгоритм реагування на порушення дисципліни в класі: психолого-педагогічні особливості і комунікативні прийоми», на базі ліцею с. Павлівка проведена психологом Центру професійного розвитку педагогічних працівників, стала для вчителів важливою точкою опори й можливістю подивитись на знайомі ситуації під іншим кутом. 

Зустріч розпочалася з простого, але промовистого питання: «Що насправді стоїть за поведінковим вибухом учня?» У залі запанувала тиша — кожен впізнав у цих словах не один десяток власних випадків. Психолог запропонував розглядати порушення дисципліни не як особистий виклик учителю, а як сигнал про труднощі, потреби чи емоції дитини. І саме тут пролунала ключова теза бесіди: керувати поведінкою — це не про покарання, а про розуміння і структуровану реакцію.

Педагоги разом вибудовували логіку реагування: від спокійного фіксування факту порушення до короткого чіткого повідомлення про межі, а далі — до запропонованого вибору дії, який повертає учням відповідальність. Цей алгоритм, як зазначив психолог, працює лише тоді, коли вчитель зберігає емоційний тонус і не втрачає контролю над власними реакціями. «Дитина може втратити рівновагу, але вчитель — ніколи», — прозвучало в обговоренні, і ця думка викликала схвальні кивки.

Окрему увагу приділили комунікативним прийомам, які суттєво послаблюють конфлікт. Вправи на використання «я-повідомлень», м’яких зупинок, техніки короткого паузування й фокусування на конкретній дії замість оцінювання особистості — усе це викликало жваве обговорення. Учителі ділилися власним досвідом: хтось розповідав, як вдалося зняти напругу, просто знизивши голос; хтось — як вчасна коротка фраза допомогла повернути клас до роботи. Такі моменти створили атмосферу справжнього професійного діалогу.

Наприкінці зустрічі психолог акцентував, що дисципліна починається не з зауважень, а з попередньо сформованих правил та стійких домовленостей у класі. Тоді реагування стає не боротьбою, а логічним продовженням домовленого процесу. Педагоги зізнавалися, що саме цього часто бракує: системності, узгоджених підходів і внутрішнього відчуття, що ти не один у цих щоденних викликах.

Тематична бесіда завершилася думкою, яка стала лейтмотивом усієї зустрічі: дисципліна — це не кара, а культура взаємодії. І створюється вона щоразу, коли вчитель обирає не емоційний вибух, а виважене слово, не тиск, а повагу, не конфлікт, а діалог. Саме такі професійні зустрічі допомагають педагогам зміцнювати цю культуру — впевнено, спокійно і послідовно.